рукодільник
Рукодільник, -ка
м. = рукодійник.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рукодільник — рукоді́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- рукодільник — -а, ч. Той, хто займається рукоділлям. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рукодільник — РУКОДІ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Чоловік, який займається рукоділлям. Словник української мови у 20 томах
- рукодільник — Рукоді́льник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)