рукодільник

рукоді́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рукодільник — -а, ч. Той, хто займається рукоділлям. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рукодільник — РУКОДІ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Чоловік, який займається рукоділлям. Словник української мови у 20 томах
  3. рукодільник — Рукоді́льник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. рукодільник — Рукодільник, -ка м. = рукодійник. Словник української мови Грінченка