рукодільник
Рукоді́льник, -ка; -ники, -ків
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рукодільник — рукоді́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- рукодільник — -а, ч. Той, хто займається рукоділлям. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рукодільник — РУКОДІ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Чоловік, який займається рукоділлям. Словник української мови у 20 томах
- рукодільник — Рукодільник, -ка м. = рукодійник. Словник української мови Грінченка