рукодільник
рукоді́льник
-а, ч.
Той, хто займається рукоділлям.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рукодільник — рукоді́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- рукодільник — РУКОДІ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Чоловік, який займається рукоділлям. Словник української мови у 20 томах
- рукодільник — Рукоді́льник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рукодільник — Рукодільник, -ка м. = рукодійник. Словник української мови Грінченка