Словник української мови у 20 томах

рум'янити

РУМ'Я́НИТИ, ню, ниш, недок., кого, що.

1. Викликати рум'янець (у 1 знач.) на щоках, обличчі.

Рум'янить вітер щоки .. [дівчат] (В. Сосюра).

2. Покривати, фарбувати щоки, обличчя рум'янами.

3. перен. Надавати чому-небудь рожево-червоного або багряного забарвлення.

Уже за Оршею в садах Зоря рум'янить схід (М. Нагнибіда);

Сонце рум'янило гори й дерева.

4. перен. Дією сонця і теплого повітря червонити бік (боки) плодів.

Зелене і пахуче літо рум'янить яблука в садах (В. Сосюра).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. рум'янити — рум'я́нити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. рум'янити — -ню, -ниш, недок., перех. 1》 Викликати рум'янець (у 1 знач.) на щоках, обличчі. 2》 Покривати, фарбувати щоки, обличчя рум'янами. 3》 перен. Надавати чому-небудь рожево-червоного чи багряного забарвлення. 4》 перен. Дією сонця і теплого повітря червонити бік (боки) плодів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рум'янити — ЧЕРВОНИ́ТИ (робити щось червоним, забарвлювати в червоний колір), КРИВА́ВИТИ розм., КРОВ'ЯНИ́ТИ розм., ЧЕРЛЕНИ́ТИ діал.; РУМ'Я́НИТИ, РОЗРУМ'Я́НЮВАТИ, ШАРУВА́ТИ діал. (робити щось світло-червоним). — Док.: почервони́ти, порум'я́нити, розрум'я́нити.  Словник синонімів української мови