рум'янитися
РУМ'Я́НИТИСЯ, нюся, нишся, недок.
1. Ставати рум'яним, покриватися рум'янцем (у 1 знач.).
Хлоп'яче бліде личко рум'янилося і ховалося за бабину опинку (Марко Черемшина);
Очі Данилкові чорніли тернинками, рум'янились щоки (А. Хижняк).
2. Покривати, фарбувати свої щоки, своє обличчя рум'янами.
3. тільки 3 ос., перен. Ставати рожево-червоним або багряним від променів сонця під час його сходу чи заходу.
Край неба, на сході, весело рум'янився, мінився радісними барвами (В. Козаченко).
4. перен. Набувати червонуватого, золотисто-коричневого відтінку (про страви, кулінарні вироби під час смаження або випікання).
На сковороді апетитно шкварчало сало, рум'янилась порізана кружальцями картопля (С. Добровольський);
Пироги почали рум'янитися.
5. Те саме, що рум'яні́ти 5.
Стіл накритий білим обрусом, на ньому рум'яниться пахуча бабка (П. Козланюк).
Словник української мови (СУМ-20)