Словник української мови у 20 томах

рунді

РУ́НДІ, невідм.

1. ч. і ж. Народ, основне населення Бурунді.

2. ж. Те саме, що кіру́нді.

84% мовців рунді належать до племені хуту, 15% – тутсі і 1% – тва.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. рунді — невідм., мн. Народ, основне населення Бурунді; живуть також у Танзанії, Уганді, Руанді.  Великий тлумачний словник сучасної мови