руст
РУСТ, у, ч., архт.
Камінь з грубо обтесаною опуклою лицьовою поверхнею, який застосовується при муруванні або облицюванні будівель.
* Образно. [Флорентієць:] Усі володарі – Прокрусти. Твоя душа по той бік Апеннін, де навіть стіни викладені рустом – закам'янілим іменем твоїм! (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)