рутенський

РУТЕ́НСЬКИЙ, а, е, іст.

Прикм. до руте́нці.

Гей, ликуй, рутенський роде, Що такий гуманний, добрий Князь панує над тобою..! (І. Франко);

Той “рутенський” дневник [щоденник], то була остання питка між ним і вітчизною; не будь її, пан Русович був би правдивим вольним чоловіком, віденцем із крові й кості (Б. Лепкий);

Життєвий прототип образу Славка Матчука [з повісті Леся Мартовича “Забобон”] був спостережений письменником серед його сучасників – представників реакційної рутенської галицької інтелігенції (із журн.).

Значення в інших словниках

1. рутенський — Український (в зневажливому значенні) [I]  Словник з творів Івана Франка
2. рутенський — руте́нський прикметник русинський; західноукраїнський арх.  Орфографічний словник української мови
3. рутенський — -а, -е, іст. Прикм. до рутенці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рутенський — РУТЕ́НСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до руте́нці. Гей, ликуй, рутенський роде, Що такий гуманний, добрий Князь панує над тобою..! (Фр., XIII, 1954, 13)...  Словник української мови в 11 томах