рутенський

РУТЕ́НСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до руте́нці.

Гей, ликуй, рутенський роде, Що такий гуманний, добрий Князь панує над тобою..! (Фр., XIII, 1954, 13);

Життєвий прототип образу Славка Матчука [з повісті Леся Мартовича «Забобон»] був спостережений письменником серед його сучасників — представників реакційної рутенської галицької інтелігенції (Жовт., 2, 1956, 102).

Значення в інших словниках

1. рутенський — Український (в зневажливому значенні) [I]  Словник з творів Івана Франка
2. рутенський — руте́нський прикметник русинський; західноукраїнський арх.  Орфографічний словник української мови
3. рутенський — -а, -е, іст. Прикм. до рутенці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рутенський — РУТЕ́НСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до руте́нці. Гей, ликуй, рутенський роде, Що такий гуманний, добрий Князь панує над тобою..! (І. Франко); Той “рутенський” дневник [щоденник], то була остання питка між ним і вітчизною; не будь її...  Словник української мови у 20 томах