рутенці

РУТЕ́НЦІ, ів, мн. (одн. руте́нець, нця, ч.; руте́нка, и, ж.).

1. В Австро-Угорській імперії — офіційна назва українського населення Буковини, Галичини та Закарпатської України.

Хоч з такою архінімецькою назвою, доктор Бессервіссер — то собі чистої крові русин, навіть типовий галицький русин, або, коли хочете, рутенець (Фр., III, 1950, 256).

2. іст. Зневажлива назва реакційної західноукраїнської інтелігенції, яка підтримувала політику австро-угорського уряду щодо українців.

Значення в інших словниках

1. рутенці — -ів, мн. (одн. рутенець, -нця, ч.; рутенка, -и, ж.), іст. В Австро-Угорській монархії – офіційна назва українського населення Буковини, Галичини та Закарпатської України.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. рутенці — РУТЕ́НЦІ, ів, мн. (одн. руте́нець, нця, ч.; руте́нка, и, ж.). 1. В Австро-Угорській імперії – офіційна назва українського населення Буковини, Галичини та Закарпатської України.  Словник української мови у 20 томах