рутинер
РУТИНЕ́Р, а, ч.
Той, хто побоюється змін, дотримується шаблону, старих правил і звичок, у кого відсутнє почуття нового.
Знахар – “рутинер” лікує замовляннями з ритуалами й травами, все занурюючи в загадковість і невідомість (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)