рутина
РУТИ́НА, и, ж.
Побоювання змін, відсутність почуття нового, дотримування шаблону, віджилих правил і звичок.
Грозова атмосфера кінця 50-х – початку 60-х років, коли гаряче поривання до оновлення вже натрутилося на крижану стіну рутини, .. відбилася і в його [В. Симоненка] “Щоденнику”, і в багатьох поезіях (з наук. літ.);
Чи не поспішаємо інколи наклеювати ярлик незлагідної, незручної людини тому, хто не мириться з рутиною..? (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)