рутин

РУТИ́Н, у, ч.

Лікарський препарат, який застосовують при підвищеній проникності й ламкості капілярів; добувається з рути, листя гречки тощо.

Букет із васильків очищає повітря в приміщенні. Крім того, в листі чимало є каротину і рутину (з наук.-попул. літ.);

В організмі людини, як гадають учені, рутин бере участь у біологічних процесах (з наук.-попул. літ.);

Проведено важливі досліди по добуванню з пелюсток троянди рутину – вітаміну Р (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. рутин — рути́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. рутин — -у, ч. Біоорганічна речовина з групи біофлавоноїдів; міститься в листках гречки, евкаліпта, спаржі; застосовується для лікування крововиливів, гіпертонічної хвороби та ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рутин — Те саме, що й вітамін Р.  Універсальний словник-енциклопедія
4. рутин — РУТИ́Н, у, ч. Лікарський препарат, який застосовують при підвищеній проникності й ламкості капілярів; добувається з рути, листя гречки тощо. В організмі людини, як гадають учені, рутин бере участь у біологічних процесах (Наука.., 7, 1968, 29).  Словник української мови в 11 томах