1. Словник української мови у 20 томах

рутин

РУТИ́Н, у, ч.

Лікарський препарат, який застосовують при підвищеній проникності й ламкості капілярів; добувається з рути, листя гречки тощо.

Букет із васильків очищає повітря в приміщенні. Крім того, в листі чимало є каротину і рутину (з наук.-попул. літ.);

В організмі людини, як гадають учені, рутин бере участь у біологічних процесах (з наук.-попул. літ.);

Проведено важливі досліди по добуванню з пелюсток троянди рутину – вітаміну Р (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рутин — рути́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. рутин — -у, ч. Біоорганічна речовина з групи біофлавоноїдів; міститься в листках гречки, евкаліпта, спаржі; застосовується для лікування крововиливів, гіпертонічної хвороби та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рутин — Те саме, що й вітамін Р. Універсальний словник-енциклопедія
  4. рутин — РУТИ́Н, у, ч. Лікарський препарат, який застосовують при підвищеній проникності й ламкості капілярів; добувається з рути, листя гречки тощо. В організмі людини, як гадають учені, рутин бере участь у біологічних процесах (Наука.., 7, 1968, 29). Словник української мови в 11 томах