рутин

Значення в інших словниках

1. рутин — рути́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. рутин — -у, ч. Біоорганічна речовина з групи біофлавоноїдів; міститься в листках гречки, евкаліпта, спаржі; застосовується для лікування крововиливів, гіпертонічної хвороби та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рутин — РУТИ́Н, у, ч. Лікарський препарат, який застосовують при підвищеній проникності й ламкості капілярів; добувається з рути, листя гречки тощо. Букет із васильків очищає повітря в приміщенні. Крім того, в листі чимало є каротину і рутину (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
4. рутин — РУТИ́Н, у, ч. Лікарський препарат, який застосовують при підвищеній проникності й ламкості капілярів; добувається з рути, листя гречки тощо. В організмі людини, як гадають учені, рутин бере участь у біологічних процесах (Наука.., 7, 1968, 29). Словник української мови в 11 томах