1. Словник української мови в 11 томах

рутин

РУТИ́Н, у, ч. Лікарський препарат, який застосовують при підвищеній проникності й ламкості капілярів; добувається з рути, листя гречки тощо.

В організмі людини, як гадають учені, рутин бере участь у біологічних процесах (Наука.., 7, 1968, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рутин — рути́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. рутин — -у, ч. Біоорганічна речовина з групи біофлавоноїдів; міститься в листках гречки, евкаліпта, спаржі; застосовується для лікування крововиливів, гіпертонічної хвороби та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рутин — РУТИ́Н, у, ч. Лікарський препарат, який застосовують при підвищеній проникності й ламкості капілярів; добувається з рути, листя гречки тощо. Букет із васильків очищає повітря в приміщенні. Крім того, в листі чимало є каротину і рутину (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. рутин — Те саме, що й вітамін Р. Універсальний словник-енциклопедія