Значення в інших словниках
-
рутин —
рути́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
рутин —
-у, ч. Біоорганічна речовина з групи біофлавоноїдів; міститься в листках гречки, евкаліпта, спаржі; застосовується для лікування крововиливів, гіпертонічної хвороби та ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
рутин —
РУТИ́Н, у, ч. Лікарський препарат, який застосовують при підвищеній проникності й ламкості капілярів; добувається з рути, листя гречки тощо. Букет із васильків очищає повітря в приміщенні. Крім того, в листі чимало є каротину і рутину (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
рутин —
РУТИ́Н, у, ч. Лікарський препарат, який застосовують при підвищеній проникності й ламкості капілярів; добувається з рути, листя гречки тощо. В організмі людини, як гадають учені, рутин бере участь у біологічних процесах (Наука.., 7, 1968, 29).
Словник української мови в 11 томах