рутинність
РУТИ́ННІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. рути́нний.
Глибоке осмислення ролі, що було одним з основних принципів Кропивницького-актора, виключало в його мистецтві штамп і рутинність ремесла – неминучі докази акторського безсилля (з мемуарної літ.);
Рутинність праці ще більше посилає цей стан [емоційне навантаження], і це невідворотно веде до стресу (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)