рухання
РУ́ХАННЯ, я, с.
Дія за знач. ру́хати 1–3 і ру́хатися 1–3.
Він бачить пустелі, степи й межиріччя І рухання юрб мовчазних уночі (М. Бажан);
З води підноситься рука, чути булькання води, рухання ніг (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)