рухання
РУ́ХАННЯ, я, с. Дія за знач. ру́хати 1-3 і ру́хатися 1-3.
Він бачить пустелі, степи й межиріччя І рухання юрб мовчазних уночі (Бажан, І, 1946, 144);
З води підноситься рука, чути булькання води, рухання ніг (Ю. Янов., II, 1958, 67).
Словник української мови (СУМ-11)