рюш

РЮШ, у, ч.

Густо зібрана смужка тканини для оздоблення одягу.

В сукнях широко застосовується .. багате оздоблення – волани, жабо, банти, рюші, пишні комірці (з наук. літ.);

* Образно. Знизу її [гору] квітчали рюші з буйних крон клена і тополі, берези і сосни (П. Панч).

Значення в інших словниках

1. рюш — рюш іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. рюш — -у, ч. Густо зібрана смужка тканини для оздоблення одягу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рюш — ОБО́РКА (смужка матерії, зібрана в складки чи зборки і пришита для оздоблення), РЮШ, ШЛЯ́РКА розм. (Ліза:) Лена! Лена! Іди мерщій до мами, приший їй оборку до спідниці (І.  Словник синонімів української мови
4. рюш — РЮШ, у, ч. Густо зібрана смужка тканини для оздоблення одягу. В сукнях широко застосовується.. багате оздоблення — волани, жабо, банти, рюші, пишні комірці (Мист., 5, 1968, 39); *Образно. Знизу її [гору] квітчали рюші з буйних крон клена і тополі, берези і сосни (Панч, На калин. мості, 1965, 193).  Словник української мови в 11 томах