рявкнути
РЯ́ВКНУТИ, ну, неш, док., розм.
Однокр. до ря́вкати.
Сердито рявкнув пес; Тремтячою рукою він [комендант] заклав револьвер у кобуру, оглянувся по сонних поліцаях з бажанням рявкнути на них (Д. Бедзик);
Діти в цей час похапали собі по поросяті та й до хати. Льоха рявкнула, скочила і за дітьми (Б. Харчук).
Словник української мови (СУМ-20)