ряденце

РЯДЕ́НЦЕ, я, с.

Зменш.-пестл. до рядно́.

Підбив Михайло сінце їй [Оленці] на возі, ряденцем заслав, поїхали (А. Тесленко);

Було якесь свято, бо в хаті змазали долівку, навіть поклали біля порога ряденце витирати ноги (П. Панч);

* У порівн. Набігла хмарка, мов чумацьке ряденце (М. Коцюбинський);

Аж ось і місяць посріблив поріг. Блідим ряденцем у сінешню ліг Сумирну сутінь (В. Мисик).

Значення в інших словниках

1. ряденце — ряде́нце іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. ряденце — див. рядно  Словник синонімів Вусика
3. ряденце — -я, с. Зменш.-пестл. до рядно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ряденце — РЯДЕ́НЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до рядно́. Підбив Михайло сінце їй [Оленці] на возі, ряденцем заслав, поїхали (Тесл., З книги життя, 1949, 114); Було якесь свято, бо в хаті змазали долівку, навіть поклали біля порога ряденце витирати ноги (Панч...  Словник української мови в 11 томах
5. ряденце — Ряде́нце, -ця с. ум. отъ рядно.  Словник української мови Грінченка