ряденце

РЯДЕ́НЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до рядно́.

Підбив Михайло сінце їй [Оленці] на возі, ряденцем заслав, поїхали (Тесл., З книги життя, 1949, 114);

Було якесь свято, бо в хаті змазали долівку, навіть поклали біля порога ряденце витирати ноги (Панч, На калин, мості, 1965, 16);

*У порівн. Набігла хмарка, мов чумацьке ряденце (Коцюб., І, 1955, 43);

Аж ось і місяць посріблив поріг. Блідим ряденцем у сінешню ліг Сумирну сутінь (Мисик, Верховіття, 1963, 80).

Значення в інших словниках

1. ряденце — ряде́нце іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. ряденце — див. рядно  Словник синонімів Вусика
3. ряденце — -я, с. Зменш.-пестл. до рядно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ряденце — РЯДЕ́НЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до рядно́. Підбив Михайло сінце їй [Оленці] на возі, ряденцем заслав, поїхали (А. Тесленко); Було якесь свято, бо в хаті змазали долівку, навіть поклали біля порога ряденце витирати ноги (П. Панч); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
5. ряденце — Ряде́нце, -ця с. ум. отъ рядно.  Словник української мови Грінченка