1. Словник української мови в 11 томах

ряденце

РЯДЕ́НЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до рядно́.

Підбив Михайло сінце їй [Оленці] на возі, ряденцем заслав, поїхали (Тесл., З книги життя, 1949, 114);

Було якесь свято, бо в хаті змазали долівку, навіть поклали біля порога ряденце витирати ноги (Панч, На калин, мості, 1965, 16);

*У порівн. Набігла хмарка, мов чумацьке ряденце (Коцюб., І, 1955, 43);

Аж ось і місяць посріблив поріг. Блідим ряденцем у сінешню ліг Сумирну сутінь (Мисик, Верховіття, 1963, 80).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ряденце — ряде́нце іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ряденце — див. рядно Словник синонімів Вусика
  3. ряденце — -я, с. Зменш.-пестл. до рядно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ряденце — РЯДЕ́НЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до рядно́. Підбив Михайло сінце їй [Оленці] на возі, ряденцем заслав, поїхали (А. Тесленко); Було якесь свято, бо в хаті змазали долівку, навіть поклали біля порога ряденце витирати ноги (П. Панч); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  5. ряденце — Ряде́нце, -ця с. ум. отъ рядно. Словник української мови Грінченка