ряджений
РЯ́ДЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до ряди́ти 1.
2. у знач. ім. ря́джений, ного, ч.; ря́джені, них, мн. Людина, одягнена в маскарадний костюм або в незвичний одяг.
Краяти коровай за столом і обдаровувати ним хліборобів доручають розпорядникові свята, яким може бути голова колгоспу, агроном або ряджений «Урожай» — дотепний і вигадливий організатор, добрий витівник (Свята.. Рад. Укр., 1971, 105);
В санях з музикою та співами мчали ряджені (Тулуб, В степу.., 1964, 465).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ряджений — ря́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- ряджений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до рядити 1). 2》 у знач. ім. ряджений, -ного, ч.; ряджені, -них, мн. Людина, одягнена в маскарадний костюм або в незвичний одяг. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ряджений — РЯ́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ряди́ти 1. Величання [імператора] супроводжувалися танцями й музикою, виступали тут міми або ряджені скурри, скамрахи або масхари, атлети, блазні, потішники (П. Загребельний). 2. у знач. ім. ря́джений, ного... Словник української мови у 20 томах