рядочок
РЯДО́ЧОК, чка, ч.
Зменш.-пестл. до рядо́к.
Край села за містком .. спадає в ярок вузенька вуличка. Вона вибігає до рядочка верб (М. Стельмах);
Читати не можна було, руки тремтіли і літери підстрибували – два рядочки, нашвидку написані синім олівцем (С. Голованівський);
Степ .. милував зір ніжними, ледь помітними на рудуватому ґрунті рядочками (А. Хорунжий).
◇ (1) Ряд по рядо́чку (д) див. ряд.
Словник української мови (СУМ-20)