рядочок
РЯДО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до рядо́к.
Край села за містком.. спадає в ярок вузенька вуличка. Вона вибігає до рядочка верб (Стельмах, II, 1962, 44);
Читати не можна було, руки тремтіли і літери підстрибували — два рядочки, нашвидку написані синім олівцем (Голов., Тополя.., 1965, 7);
Степ.. милував зір ніжними, ледь помітними на рудуватому грунті рядочками (Хор., Ковила, 1960, 3).
Словник української мови (СУМ-11)