рядчик
РЯ́ДЧИК, а, ч., заст. Підрядчик.
З других економій приїздили рядчики наймати одрадян [жителів села Одрадівщини], давали плату немалу (Мирний, IV, 1955, 241);
Рядчики,.. наймаючи людей, яких приходило завжди більше, ніж треба, любили покомизитись, показати свою зверхність (Панч, Синів.., 1959, 17).
Словник української мови (СУМ-11)