рядом
РЯ́ДОМ, присл. Безпосередньо один коло одного; поруч, поряд.
— Чиї рядом землі? Телішова та Тарабанова (Хотк., І, 1966, 98);
В боях під Сталінградом Здружились два бійця. І завжди бились рядом Гарячі їх серця (Бичко, Вогнище, 1959, 93);
// Поблизу.
Рядом курилась туманом важка соснова гора (Коцюб.,. II, 1955, 112).
Ря́дом з — біля, поряд з.
Рядом з Шевченковою горою.. стоїть зовсім гола гора, вища од Шевченкової (Н.-Лев., II, 1956, 382);
Заснули кедри, рядом з ними, хитаючись, модрини сплять (Гонч., Вибр., 1959, 135).
Словник української мови (СУМ-11)