рясофорний
РЯСОФО́РНИЙ, а, е, рел.
Який має право носити чернечу рясу з клобуком без постригу.
– Ви, Ликеріє Петрівно, схожі на рясофорну хористку, – жартував і собі Радюк (І. Нечуй-Левицький);
// у знач. ім. рясофо́рний, ного, ч. Послушник, що має право носити чернечу рясу з клобуком.
У свята до Минодори воронням злітаються .. рясофорні, приносять різні чутки (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)