Орфографічний словник української мови

рясофорний

рясофо́рний

прикметник

церк.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. рясофорний — -а, -е, рел. Який має право носити чернечу рясу з клобуком без постригу. || у знач. ім. рясофорний, -ного, ч. Послушник, що має право носити чернечу рясу з клобуком.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рясофорний — РЯСОФО́РНИЙ, а, е, рел. Який має право носити чернечу рясу з клобуком без постригу. – Ви, Ликеріє Петрівно, схожі на рясофорну хористку, – жартував і собі Радюк (І. Нечуй-Левицький); // у знач. ім. рясофо́рний, ного...  Словник української мови у 20 томах
  3. рясофорний — РЯСОФО́РНИЙ, а, е, рел. Який має право носити чернечу рясу з клобуком без постригу. — Ви, Ликеріє Петрівно, схожі на рясофорну хористку,— жартував і собі Радюк (Н.-Лев., І, 1956, 594); // у знач. ім. рясофо́рний, ного...  Словник української мови в 11 томах