ряст
РЯСТ, у, ч.
1. Багаторічна трав'яниста лікарська рослина, що цвіте рано навесні білими, жовтими, червонуватими або фіолетовими квіточками, зібраними в китиці.
Ряст – одна з найперших весняних рослин, яка дуже поширена по листяних та мішаних лісах і заростях чагарників (з навч. літ.);
Поля зеленіють У раннім теплі, І проліском, рястом Квітують ліси (П. Воронько).
2. Зелень, трава; земля, вкрита зеленню, травою.
Зелений ряст вкривав усе надбережжя, ліз на кручі, на прибережні скелі (О. Донченко);
Та озвався клич гудка над рястом І далекий, і такий близький. І схотілось до трави припасти, Цілувати, гладить колоски (Т. Масенко).
(1) Бі́лий ряст, діал., поет. – підсніжник.
Словник української мови (СУМ-20)