рівноправність
РІВНОПРА́ВНІСТЬ, ності, ж.
Наявність однакових, рівних з ким-, чим-небудь прав.
В стремлінні здобути рівноправність я бачу лиш хаос оправданих і фальшивих шляхів, хоч тяжко супроти того і держатися байдужо (О. Кобилянська);
– У нас міг би бути поділ праці домашньої і, значить, повна рівноправність (Леся Українка);
– Багато хто з дівчат курить, – мовив Безпалько досить похмуро. – Примітивне розуміння рівноправності: переймати все, що в чоловіків є поганого – курити, говорити грубощі, лаятись... (В. Підмогильний).
Словник української мови (СУМ-20)