рівноправність

РІВНОПРА́ВНІСТЬ, ності, ж.

Наявність однакових, рівних з ким-, чим-небудь прав.

В стремлінні здобути рівноправність я бачу лиш хаос оправданих і фальшивих шляхів, хоч тяжко супроти того і держатися байдужо (О. Кобилянська);

– У нас міг би бути поділ праці домашньої і, значить, повна рівноправність (Леся Українка);

– Багато хто з дівчат курить, – мовив Безпалько досить похмуро. – Примітивне розуміння рівноправності: переймати все, що в чоловіків є поганого – курити, говорити грубощі, лаятись... (В. Підмогильний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рівноправність — рівнопра́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рівноправність — -ності, ж. Користування однаковими, рівними з ким-, чим-небудь правами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рівноправність — Однакоправність Словник чужослів Павло Штепа
  4. рівноправність — РІВНОПРА́ВНІСТЬ, ності, ж. Користування однаковими, рівними з ким-, чим-небудь правами. Рівноправність громадян СРСР, незалежно від їх національності і раси, в усіх галузях господарського, державного... Словник української мови в 11 томах