1. Словник української мови в 11 томах

рівноправність

РІВНОПРА́ВНІСТЬ, ності, ж. Користування однаковими, рівними з ким-, чим-небудь правами.

Рівноправність громадян СРСР, незалежно від їх національності і раси, в усіх галузях господарського, державного, культурного і громадсько-політичного життя є непорушним законом (Конст. СРСР, 1963, 28);

Повна рівноправність, взаємне поважання незалежності й суверенітету, братерська взаємодопомога і співробітництво — характерні риси відносин між країнами соціалістичної співдружності (Програма КПРС, 1961, 18);

— У нас міг би бути поділ праці домашньої і, значить, повна рівноправність (Л. Укр., III, 1952, 684).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рівноправність — рівнопра́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рівноправність — -ності, ж. Користування однаковими, рівними з ким-, чим-небудь правами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рівноправність — Однакоправність Словник чужослів Павло Штепа
  4. рівноправність — РІВНОПРА́ВНІСТЬ, ності, ж. Наявність однакових, рівних з ким-, чим-небудь прав. В стремлінні здобути рівноправність я бачу лиш хаос оправданих і фальшивих шляхів, хоч тяжко супроти того і держатися байдужо (О. Словник української мови у 20 томах