рівноправ’я
РІВНОПРА́В’Я, я, с., рідко. Те саме, що рівнопра́вність.
— Ми такі ж.., як і католики, і ми благаємо рівноправ’я (Тулуб, Людолови, II, 1957, 498);
Основне положення декларації [Центрального народного комітету польського повстання 1863 р.] — визнання прав селян на землю, оброблювану ними, і рівноправ’я народів, що населяють Польщу (Рильський, III, 1956, 54).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me