рівносильний
РІВНОСИ́ЛЬНИЙ, а, е.
Те саме, що рівнозна́чний.
Я робив усе, що тільки міг, аби відводити його від такої надсильної безумної праці, бо то ж рівносильне було смерті для такого організму (Г. Хоткевич);
Анничка й Блоха, зачувши крик княгині Єви, побігли їй на допомогу. Бігли чимдуж, бо смерть її була б рівносильна їхній смерті, – це вони добре знали (В. Гжицький).
Словник української мови (СУМ-20)