Словник української мови в 11 томах

рівносильний

РІВНОСИ́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що рівнозна́чний.

Я робив усе, що тільки міг, аби відводити його від такої надсильної безумної праці, бо то ж рівносильне було смерті для такого організму (Хотк., І, 1966, 158);

Анничка й Блоха, зачувши крик княгині Єви, побігли їй на допомогу. Бігли чимдуж, бо смерть її була б рівносильна їхній смерті, — це вони добре знали (Гжицький, Опришки, 1962, 76).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. рівносильний — рівноси́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. рівносильний — -а, -е. Те саме, що рівнозначний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рівносильний — Однакосильний  Словник чужослів Павло Штепа
  4. рівносильний — РІВНОСИ́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що рівнозна́чний. Я робив усе, що тільки міг, аби відводити його від такої надсильної безумної праці, бо то ж рівносильне було смерті для такого організму (Г.  Словник української мови у 20 томах