різнобарвний
РІЗНОБА́РВНИЙ, а, е.
1. Який має неоднаковий колір, різне забарвлення; різнокольоровий.
Понад ставом – панський парк, у ньому алеї, білим піском посипані, клумби з різнобарвними квітами (С. Васильченко);
По дорозі їм зустрівся павич з пишним, різнобарвним хвостом (М. Трублаїні).
2. перен. Який відрізняється один від одного змістом, формою, виявом; різноманітний.
Анюта Захарова жила в якійсь великій радості; дні проходили такі різнобарвні, повнокровні! (О. Донченко);
// Неоднаковий за своїм складом.
Як воркування горлички над щастям минулим, заспівали звуки і понеслися... над цею різнобарвною товпою, над суддями, ксьондзами, катом (Г. Хоткевич);
Широкий світ народного життя, різнобарвна повнозвучна стихія фольклору все більш владно входили [наприкінці XVIII – на початку XIX ст.] в літературу (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)