різнобарвний
РІЗНОБА́РВНИЙ, а, е.
1. Який має неоднаковий колір, різне забарвлення; різнокольоровий.
Понад ставом — панський парк, у ньому алеї, білим піском посипані, клумби з різнобарвними квітами (Вас., Незібр. тв., 1941, 459);
Різнобарвні молюски своїм тілом цяцькували підводні скелі (Коцюб., II, 1955, 300);
По дорозі їм зустрівся павич з пишним, різнобарвним хвостом (Трубл., Мандр., 1938, 69).
2. перен. Який відрізняється один від одного змістом, формою, виявом; різноманітний.
Анюта Захарова жила в якійсь великій радості; дні проходили такі різнобарвні, повнокровні! (Донч., II, 1956, 126);
// Неоднаковий за своїм складом.
Як воркування горлички над щастям минулим, заспівали звуки і понеслися… над цею різнобарвною товпою, над суддями, ксьондзами, катом (Хотк., II, 1966, 294);
Широкий світ народного життя, різнобарвна і повнозвучна стихія фольклору все більш владно входили [наприкінці XVIII — на початку XIX ст.] в літературу (Рад. літ-во, 8, 1966, 38).
Словник української мови (СУМ-11)