різнобічний
РІЗНОБІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Який охоплює різні сторони життя, дійсності; багатогранний змістом, значенням; різносторонній.
Організація навчання – дуже різнобічний і відповідальний процес (з газ.);
Різнобічним було обдарування Михайла Петровича Старицького – корифея української сцени, видатного поета, прозаїка, драматурга, перекладача (із журн.).
2. Який має різноманітні інтереси, здібності, знання.
Бувають такі вдатні, наповнені різнобічним хистом юнаки, яких доля, наче в казці, береже серед найтяжчих небезпек (з газ.);
// Який свідчить про різноманітність чиїхось інтересів, здібностей, знань.
Ім'я й різнобічна творчість академіка Агатангела Юхимовича Кримського недостатньо відомі сучасному читачеві (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)