різнобічний
РІЗНОБІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Який охоплює різні сторони життя, дійсності; багатогранний змістом, значенням; різносторонній.
Марксизм є надзвичайно глибоке й різнобічне вчення (Ленін, 34, 1973, 394);
Організація навчання — дуже різнобічний і відповідальний процес (Рад. Укр., 12.XI 1948, 1);
Різнобічним було обдарування Михайла Петровича Старицького — корифея української сцени, видатного поета, прозаїка, драматурга, перекладача (Мист., 1, 1966, 39).
2. Який має різноманітні інтереси, здібності, знання;
// Який свідчить про різноманітність чиїхось інтересів, здібностей, знань.
Ім’я і різнобічна творчість академіка Агатангела Юхимовича Кримського мало відомі сучасному читачеві (Літ. Укр., 19.Х 1965, 2).
Словник української мови (СУМ-11)