різнобій
РІЗНОБІ́Й, бо́ю, ч. Відсутність єдності, злагодженості, порядку і т. ін., неузгодженість у чому-небудь.
Здійснення заходів, спрямованих на впорядкування заробітної плати, сприяло подоланню багатьох недоліків. В значній мірі було ліквідовано різнобій у тарифних ставках (Ком. Укр., 7, 1965, 44);
*Образно. Андрій чув, як здалека долітав різнобій голосів, безтямне реготання (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 28).
Словник української мови (СУМ-11)