Значення в інших словниках
-
різнобій —
різнобі́й іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
різнобій —
[р'ізноб’ій] -бойу, ор. -бойеим, м. (на) -бойу/-бойі
Орфоепічний словник української мови
-
різнобій —
-бою, ч. Відсутність єдності, злагодженості, порядку і т. ін., неузгодженість у чому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
різнобій —
РІЗНОБІ́Й, бо́ю, ч. Відсутність єдності, злагодженості, порядку і т. ін., неузгодженість у чому-небудь. Різнобій у тарифних ставках; * Образно. Андрій чув, як здалека долітав різнобій голосів, безтямне реготання (Ю. Бедзик).
Словник української мови у 20 томах
-
різнобій —
НЕЗЛА́ГОДЖЕНІСТЬ (відсутність єдності, узгодженості дій, думок, звуків і т. ін.), НЕЗЛА́ГОДА, НЕДРУ́ЖНІСТЬ, НЕУЗГО́ДЖЕНІСТЬ, НЕПОГО́ДЖЕНІСТЬ (відсутність узгодженості, домовленості з ким-небудь); НЕЧІ́ТКІСТЬ, РІЗНОБІ́Й підсил.
Словник синонімів української мови
-
різнобій —
РІЗНОБІ́Й, бо́ю, ч. Відсутність єдності, злагодженості, порядку і т. ін., неузгодженість у чому-небудь. Здійснення заходів, спрямованих на впорядкування заробітної плати, сприяло подоланню багатьох недоліків.
Словник української мови в 11 томах