різнобій
РІЗНОБІ́Й, бо́ю, ч.
Відсутність єдності, злагодженості, порядку і т. ін., неузгодженість у чому-небудь.
Різнобій у тарифних ставках;
* Образно. Андрій чув, як здалека долітав різнобій голосів, безтямне реготання (Ю. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)