1. Словник української мови у 20 томах

різнобій

РІЗНОБІ́Й, бо́ю, ч.

Відсутність єдності, злагодженості, порядку і т. ін., неузгодженість у чому-небудь.

Різнобій у тарифних ставках;

* Образно. Андрій чув, як здалека долітав різнобій голосів, безтямне реготання (Ю. Бедзик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різнобій — різнобі́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. різнобій — [р'ізноб’ій] -бойу, ор. -бойеим, м. (на) -бойу/-бойі Орфоепічний словник української мови
  3. різнобій — -бою, ч. Відсутність єдності, злагодженості, порядку і т. ін., неузгодженість у чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. різнобій — Розбіжність Словник чужослів Павло Штепа
  5. різнобій — НЕЗЛА́ГОДЖЕНІСТЬ (відсутність єдності, узгодженості дій, думок, звуків і т. ін.), НЕЗЛА́ГОДА, НЕДРУ́ЖНІСТЬ, НЕУЗГО́ДЖЕНІСТЬ, НЕПОГО́ДЖЕНІСТЬ (відсутність узгодженості, домовленості з ким-небудь); НЕЧІ́ТКІСТЬ, РІЗНОБІ́Й підсил. Словник синонімів української мови
  6. різнобій — РІЗНОБІ́Й, бо́ю, ч. Відсутність єдності, злагодженості, порядку і т. ін., неузгодженість у чому-небудь. Здійснення заходів, спрямованих на впорядкування заробітної плати, сприяло подоланню багатьох недоліків. Словник української мови в 11 томах