1. Словник української мови в 11 томах

різнобій

РІЗНОБІ́Й, бо́ю, ч. Відсутність єдності, злагодженості, порядку і т. ін., неузгодженість у чому-небудь.

Здійснення заходів, спрямованих на впорядкування заробітної плати, сприяло подоланню багатьох недоліків. В значній мірі було ліквідовано різнобій у тарифних ставках (Ком. Укр., 7, 1965, 44);

*Образно. Андрій чув, як здалека долітав різнобій голосів, безтямне реготання (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різнобій — різнобі́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. різнобій — [р'ізноб’ій] -бойу, ор. -бойеим, м. (на) -бойу/-бойі Орфоепічний словник української мови
  3. різнобій — -бою, ч. Відсутність єдності, злагодженості, порядку і т. ін., неузгодженість у чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. різнобій — Розбіжність Словник чужослів Павло Штепа
  5. різнобій — РІЗНОБІ́Й, бо́ю, ч. Відсутність єдності, злагодженості, порядку і т. ін., неузгодженість у чому-небудь. Різнобій у тарифних ставках; * Образно. Андрій чув, як здалека долітав різнобій голосів, безтямне реготання (Ю. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
  6. різнобій — НЕЗЛА́ГОДЖЕНІСТЬ (відсутність єдності, узгодженості дій, думок, звуків і т. ін.), НЕЗЛА́ГОДА, НЕДРУ́ЖНІСТЬ, НЕУЗГО́ДЖЕНІСТЬ, НЕПОГО́ДЖЕНІСТЬ (відсутність узгодженості, домовленості з ким-небудь); НЕЧІ́ТКІСТЬ, РІЗНОБІ́Й підсил. Словник синонімів української мови