різноголосий
РІЗНОГОЛО́СИЙ, а, е.
1. Який відрізняється від іншого (інших) своєрідним голосом, звучанням.
У телеграфних дротах борсався вітер, а стовпи гуділи десятками різноголосих гудочків (П. Панч);
Перекликались різноголосими сиренами автомашини (С. Журахович).
2. Який звучить на різні голоси.
По майдану з краю в край покотилося різноголосе, гучне “ура” (Іван Ле і О. Левада);
У залі стояв безладний різноголосий і різноязикий гомін (П. Колесник);
// Негармонійний, незлагоджений (про спів, розмову і т. ін.).
Словник української мови (СУМ-20)